Методи обробки інформації з метою діагностики

Практика обробки інформації фінансових звітів розрізняє наступні методи й види аналізу:

— горизонтальний(часовий);
— вертикальний (структуреий);
— аналіз коефіцієнтів;
— трендовий;

Горизонтальний або часовий аналіз

Горизонтальний або часовий аналіз будується на співставленні кожної позиції звітності(статті, розділу, блоку) з попереднім (базовим) періодом діяльності підприємства. Він дозволяє дати оцінку абсолютним і відносним відхиленням по окремих статтях і розділах фінансових звітів. Цей аналіз дозволяє діагностувати стан підприємства по динаміці фінансової звітності цього підприємства.

Вертикальний або структурний аналіз

Вертикальний або структурний аналіз будується на визначенні структури підсумкових фінансових показників з оцінкою впливу кожної позиції на результат у цілому. Для цього розраховують питому вагу окремих складових у підсумку звіту, що дозволяє оцінити їхній вплив на діяльність підприємства.

Вертикальний аналіз є досить інформаційним для економічної діагностики. Наприклад, збільшення частки товарно-матеріальних запасів (ТМЗ) у сумі оборотних активів може свідчити про зростання виробничого потенціалу підприємства; про формування більш гнучкої структури оборотних активів, що прискорює швидкість їхнього обороту, або про прагнення менеджера захиститись від інфляції, а може бути й проявом нераціональної політики господарювання. Ще один приклад: зростання частки дебіторської заборгованості може говорити про розширення обсягів продажів у кредит, тобто завоюванні ринку збуту, але може бути й результатом поганого фінансового контролю на підприємстві.

Трендовий аналіз

Трендовий аналіз дозволяє порівняти кожну позицію звітності з метою попередніх періодів і виявити тренд, тобто основну тенденцію динаміки показника, що відслідковує, очищену від впливу випадкових факторів й явищ, характерних для окремих періодів діяльності підприємства.

Аналіз коефіцієнтів

Аналіз коефіцієнтів- це вивчення співвідношення між окремими позиціями певного звіту або показниками з різних форм фінансової звітності, і визначення тісноти й характеру зв’язків між ними. Цей аналіз дуже широко використовується в економічній діагностиці для оцінки ліквідності, фінансової стабільності, ділової активності, рентабельності діяльності підприємства і т.д.

Схема аналізу за коефіцієнтами припускає розрахунок фінансових коефіцієнтів у рамках аналізованого періоду діяльності підприємства (початок і кінець року; звітний і базовий період). Далі розрахункові значення прирівнюються, і дається оцінка тенденції їхньої зміни. Потім проводять оцінку розрахункових значень коефіцієнтів у порівнянні з нормативними їхніми значеннями.

Завершальним етапом кожного з наведених методів аналізу фінансової звітності є розробка організаційно-технічних заходів щодо поліпшення досліджуваних показників або їхньої стабілізації в майбутніх періодах.